Румінація та хронічний стрес

Поглиненість роботою – повільний спосіб самознищення, який заважає повною мірою насолоджуватися життям. Цей феномен досліджував відомий психолог Гай Вінч, який детально проаналізував, як зацикленість на робочих процесах заважає отримувати задоволення від відпочинку і навіть приємного проведення часу.

Румінація та дистрес – головні вороги сучасної людини

Для опису цього стану фахівець використовував термін – румінація. Це зацикленість на певній ситуації чи думці, яка повертається знову і знову. Подібно до того, як корови пережовують їжу, люди «пережовують» свої думки та переживання, намагаючись знайти рішення чи зрозуміти ситуацію.

Як формується зацикленість

Цей процес може переслідувати не лише в робочий час, а й після нього, коли настають заслужені години свободи, які можна присвятити перебуванню з сім'єю, зустрічам із друзями, саморозвитку чи розслабленому відпочинку. Але натомість у голові знову і знову спливають невиконані завдання, заплановані на тиждень справи та інші проблеми, які негативно впливають на емоційний фон.

Це призводить до формування хронічного стресу, який отримав назву дистрес. І єдиним способом розірвати це замкнене коло стане впровадження нових правил і стратегій, що допоможуть навчитися відпускати негативні думки та переживання, щоб досягти гармонії та балансу в усіх сферах.

Чим небезпечна румінація

Нездатність відпустити події, що відбулися протягом дня, може сильно заважати відновленню сил. І це підтверджують численні дослідження, у рамках яких було виявлено такі реакції на хронічний стрес на тлі зацикленості на роботі:

• безсоння та інші порушення сну;
• зниження загальної продуктивності в денний час;
• пригнічений настрій;
• емоційне вигорання;
• головний біль і постійна втома.

Безперервний стрес також може стати причиною серцево-судинних захворювань та інших проблем зі здоров'ям, що ще більше погіршить загальний стан. Саме через нього псуються стосунки з сім'єю, друзями та колегами, що лише посилює загальне напруження.

Як проявляється румінація

Існує два типи думок про роботу: продуктивні та руйнівні. Перші присвячені отриманню нових навичок, впровадженню нестандартних ідей або рішень. Але на відміну від переживань про незакриті проєкти чи виконання певного завдання, вони мотивують, заряджають, дарують натхнення, а головне, не займають весь вільний час.

Румінація – це неусвідомлені та неконтрольовані думки про незакінчені справи. Коли людина повертається додому з роботи, але подумки все ще залишається у своєму кабінеті, розмірковуючи про завдання, які належить виконати.

Як багато часу йде на румінацію щодня

Гай Вінч вирішив дослідити цей феномен на власному прикладі та завести щоденник, у якому він фіксував свої враження. Результати виявилися досить несподіваними, думки про роботу займали його:

• півгодини до того, як зануритися в сон;
• всю дорогу на роботу і назад;
• частину вечора на сімейному святі;
• весь концерт, на якому довелося побувати.

Це понад 14 годин на тиждень, витрачених на те, щоб самостійно піддавати себе стресу. Тобто крім основного робочого дня, протягом якого психолог присвячував себе клієнтам, він «приносив справи додому». І у своїх думках знову і знову обмірковував їх, замість того, щоб бути "тут і зараз", отримуючи радість і задоволення в моменті.

Проблема румінації в рієлторській діяльності

Фахівці з нерухомості мають ненормований графік: вони можуть самостійно планувати свій розклад, обираючи оптимальні години для зустрічей із клієнтами та виконання супутніх завдань. Але часто часові проміжки поза основною діяльністю, все одно зайняті роздумами про неї:

• відправити документи;
• перевірити об'єкт;
• зателефонувати для узгодження деталей;
• запланувати перегляди.

Робота немов тінь постійно стоїть за спиною, постійно нагадуючи про себе – і розслабитися не вдається.

Як перемогти румінацію?

Перший крок самодопомоги – оптимізація робочих процесів. У цьому буде корисним спеціальне програмне забезпечення для рієлторів: CRM Plektan. Система управління дає змогу виконувати рутинні завдання в автоматичному режимі – й на них буде витрачено в кілька разів менше часу. Це дасть змогу навчитися встановлювати чіткі часові проміжки для робочого дня, а не розтягувати його на весь час, окрім сну. Можна задіяти й інші стратегії, які допомагають перемогти нав'язливі думки:

• Окремий робочий телефон – усі дзвінки та повідомлення із запитаннями можуть почекати до настання ранку, не відволікаючи від відпочинку у вечірній час.
• Місце для роботи – навіть якщо рієлтор основну частину часу перебуває вдома, а не в агентстві нерухомості, то йому потрібно виділити спеціальне місце, яке не асоціюється зі сном, прийомом їжі або розслабленим проведенням часу. Це може бути окремий стіл або крісло, що дасть змогу повністю сконцентруватися на роботі.
• Відповідний одяг – не варто проводити весь день у піжамі, навіть якщо немає запланованих зустрічей із клієнтами або виїздів на перегляди. Важливо навчитися чітко розділяти образи: переодягання дасть мозку додатковий сигнал про те, що робочий день розпочато або навпаки, закінчено.

Ці стратегії допоможуть поступово знизити рівень стресу, проте румінація може періодично нагадувати про себе. Досвід пацієнтки Гая Вінча показав, що боротьба потребує системного підходу. Навіть переглянувши графік роботи, виділивши час на сім'ю, вона знову і знову поверталася до думок про невиконані завдання. І тільки повсякденна практика і зміна мислення допоможе позбутися зацикленості, що дасть змогу справді знизити рівень стресу і забути про постійні думки про роботу.